«Мі-Сі-Соль» – щорічний фестиваль самодіяльної авторської пісні, за представництвом учасників має статус міжнародного – в Дениші приїжджають автори-виконавці з України, Росії, Польщі, Молдови, Білорусі, Грузії та Німеччини.
Фестиваль проходить на відкритому повітрі – в мальовничому куточку Житомирського Полісся, на березі річки Тетерів, поблизу с. Дениші.
Дениші – перлина Поліського краю, «маленька Швейцарія» з чудовою річкою Тетерів, яка тече в двадцяти кроках від сцени; це величезні 600-літні дуби, що створюють величний спокій і рівновагу в душі; це вечірній дзвін Тригірського монастиря; це казкова липнева ніч з віддаленим шумом водоспаду; це скелі, які залучають спортсменів-скелелазів з різних куточків світу. Тут море грибів, з-під ніг раз по раз вистрибують ящірки – наступити можна, тихо дзюрчить під берегами річка, а на природному скеледромі тренуються підкорювачі гірських вершин.
До цього слід додати срібні звуки гітари, щирість і доброзичливість господарів фестивалю, знаменитий куліш – складові справжнього бардівського свята, на якому кожен відчуває себе як вдома, серед близьких людей.
Якщо ви закохані в природу, в пісню, в активний туризм, не бажаєте старіти біля телевізора – беріть гітару і приїжджайте на фестиваль «Мі-Сі-Соль» як виконавець або глядач. Ви прекрасно проведете вихідні і не залишитеся без позитивних вражень і емоцій. Хто хоча б раз побував на «Мі-Сі-Соль», зарядитться запасом романтики та залишиться його прихильником назавжди.
А починалося все з туристичних зльотів в Денішах, на тлі дивовижної поліської природи: над рікою, між скелястих берегів, в хащі пралісу, де закохані в земну красу молоді та енергійні романтики співали біля багаття пісні під акомпанемент зручного для походів інструменту – гітари. Фестиваль заснований в 2002 році. Засновниками фестивалю стали житомирські барди (основний засновник фестивалю – поет, бард, педагог Олександр Щирін), до них приєдналися однодумці, друзі з інших міст. Незважаючи на політичні, соціальні та інші зрушення нашого життя, вони так і залишилися справжніми його співаками, філософами, поетами, музикантами – тією творчою силою, яку можна образно позначити як нитка Аріадни в сутінках глобальних соціально-політичних змін.
«Мі-Сі-Соль» не страждає на гігантоманію на кшталт «Грушинкі», – розповідає про фестиваль Ігор Жук, – він досить камерний. Крім конкурсу та творчих майстерень, фестиваль старанно трудиться всі ночі безперервно біля вогнищ – пильний Микола Чернявський вже кілька років стежить, щоб і тут була непроста «расслабуха». Нічні співи до ранку ненав'язливо наповнені змістом, змістовним спілкуванням і взаємним інтересом.
Мабуть, з цієї причини фестиваль «Мі-Сі-Соль» не був «прикрашений» на моїй пам'яті жодним випадком п'яних криків або чиєїсь неадекватної поведінки на цьому грунті. Не те, щоб тут хтось встановлював сухий закон – просто тутешнє повітря і фестивальне спілкування п'янять куди краще і корисніше, без найменших негативних наслідків.
А ще – чудовий бонус! – краса тутешньої природи, купання в ласкавому Тетереві, мальовничі скелі, вже згадане п'янке цілюще повітря ... Якби я писав рекламну статтю, залишилося б тільки вигукнути: «Дениші чекають на вас!». Але ж вони чекають і без цього, фестиваль радий кожному, хто прагне приїхати сюди заради пісні, творчості, дружньої бесіди про важливі і небанальні речі. Тільки треба віддавати собі звіт, що це і є перепусткою на фестиваль; прибулому з іншою метою кайф не гарантовано.
Моя семіструнка за правилами наладжується на мажорний «ре-сі-соль», така її властивість – але з акордом «Мі-Сі-Соль» вже кілька років у нас не виникає ні найменшого дисонансу».